котити — I (пересувати круглий предмет, обертаючи його), скочувати, скотити, сунути, рухати; качати (урізнобіч); прокочувати, прокотити (на певну відстань) II ▶ див. їхати 1), їхати 2), котитися I, рухати 1), текти I … Словник синонімів української мови
котити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
катулькати — котити [IV] … Толковый украинский словарь
перекочувати — I перекочув ати див. перекочовувати. II перек очувати ую, уєш, недок., перекоти/ти, очу/, о/тиш, док. 1) перех.Котити, переміщаючи з місця на місце або на інше, в інше місце. || Перевертати з боку на бік. || через що. Котити, переміщаючи через… … Український тлумачний словник
їхати — 1) (про засоби пересування рухатися в якомусь напрямі), і[й]ти; котити(ся) (про автомобіль, віз); мчати(ся), летіти, нестися, бігти, гнати (швидко); тягтися, тягнутися, плестися 2) (про людей пересуватися якимось із видів транспорту), і[й]ти,… … Словник синонімів української мови
Лаковая керамика Рио-Гранде — Обломок полихромной керамики из Поттери Маунда, фото Д. Филлипса, Музей Максвелла Глазированная (лаковая) керамика Рио Г … Википедия
котиться — Общеслав. Возвратн. форма к котити «метать, кидать», того же корня, что катать, качать. Буквально «метать, выкидывать» (из чрева). Ср. метать икру, выкидыш … Этимологический словарь русского языка
викочувати — ую, уєш, недок., ви/котити, очу, отиш, док., перех. 1) Котячи, витягати, діставати що небудь звідкись. 2) Вивозити звідки небудь щось на колесах. 3) розм. Широко розкривати, витріщати (очі) … Український тлумачний словник
качати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що небудь (полотно, білизну тощо). || Розкочувати тісто, надаючи йому певної форми. 2) розм. Те саме, що котити 1). || Котячи сніг, надавати йому кулястої форми. 3) розм.… … Український тлумачний словник
котіння — я, с. Дія за знач. котити, котитися … Український тлумачний словник